До 1912 року в селі не було жодного навчального закладу, в 1912 році збудовано школу для дітей 1-4 класів. У цьому приміщенні в 1938 році було відкрито семирічну школу. До 1917 року в селищі науково-дослідницьких установ не було. Населення з вищою освітою до революції не було, з середньою освітою - 2 чоловіки (учителі). До 1917 року в Гоголеве була початкова школа, в якій навчалося 30 учнів.
Жителі могли послати своїх дітей до чотирьохрічної школи, приміщення якої було там, де в недавньому минулому був сільський універмаг. Діти, які бажали продовжити навчання, були змушені ходити за 3 кілометри в село Полив'яне обо за п'ять кілометрів у село Устивиця.
Під час війни школа згоріла.
До 1943 року існувала чотирирічна школа, а з 1943 року було відкрито семирічку.
У 1947-1948 роках геологи знайшли родовища природних багатств, пізніше розпочався видобуток нафти і газу. Збільшився приріст населення. Була відкрита восьмирічна школа, яка була розміщена в приміщенні контори колишнього хлібоприймального підприємства.
Директорами школи були: Поташний (ім'я по батькові невідомі), Марченко Василь Григорович, Величко Іван Мусійович, який очолив педколектив з восьми осіб, вимагаючи від них залізної дисципліни.
Рішенням виконкому Полтавської ради депутатів від 13 квітня 1957 року село Гоголеве було віднесено до категорії селищ міського типу. Через збільшення кількості учнів навчання проводилося у приміщенні колишньої контори нафтопромислового управління "Радченкове". Директором був знавець історії, математики, англійської мови Михайлик Яків Федорович.
Середню школу було відкрито в 1954 році.
У 1958 році учні сіли за парти нової школи, збудованої нафтовиками.
На території сучасної школи раніше знаходилась автоколона. Після забудови центру селища автоколона була перенесена на околицю селища, де і знаходиться зараз. Із землі були вийняті цистерни з горючим. Навколо нової школи залишилися великі ями. Вчителі і діти почали обладнувати територію школи.
Приміщення школи містило великі просторі класи, спортивний зал, учительську, кабінет директора, бібліотеку та інше. На той час у школі навчалося більше 600 учнів. У школі існувала кабінетна система.
У приміщенні майстерні існував інтернат для дівчаток, які навчалися з інших сіл. А також клас для початківців.
Згодом був побудований автоклас, теплиця, їдальня, обладнаний шкільний стадіон, для уроків з військової дисципліни був побудований сучасний тір.
У 1987 році Полтавське НГДУ побудувало чудове приміщення дитсадка "Веселка" на 200 місць. Старий дитсадок передали школі. Там почали навчатися діти початкових класів. На території школи відкрито Музей Великої Вітчизняної війни, Музей народознавства.
Школа має сучасний вигляд, має комп'ютерні класи.
Восени 2006 року був побудований сучасний стадіон.
